Очікує на перевірку

Ліберман Овсій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліберман Овсій Григорович
рос. Евсей Григорьевич Либерман
Народився2 жовтня 1897(1897-10-02)
Славута, Ізяславський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер11 листопада 1981(1981-11-11) (84 роки)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьекономіст
Alma materЮридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Галузьекономіка
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна
Науковий ступіньдоктор економічних наук[d]
Відомі учніDmitry Lvovd
Аспіранти, докторантиDmitry Lvovd
У шлюбі зГоровиць Регіна Самійлівна

Овсій Григорович Ліберман (англ. Yevsey G. Liberman, рос. Евсей Григориевич Либерман; 2 грудня 1897, Славута, Волинська губернія, Російська імперія11 листопада 1981, Харків, Українська РСР, СРСР) — український радянський економіст єврейського походження. Автор концепції (Косигінської) економічної реформи 1965 року, яку на Заході називають реформою саме Лібермана.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в місті Славута Волинської губернії у єврейській родині службовця лісового маєтку.

У 1915 з відзнакою закінчив гімназію, а у 1920 — юридичний факультет Імператорського університету св. Володимира.

У 1920–1923 працював службовцем у державних установах УРСР.

У 1923 продовжив навчання як практикант Інституту Праці Наркомату Робітничо-Селянської Інспекції УРСР (Харків), очолював лабораторію обліку й аналізу виробництва, створив першу в країні станцію машинного обліку на машинобудівному заводі «Серп і Молот» (Харків). З 1930 викладав в Харківському інженерно-економічному інституті, очолював кафедру організації та планування машинобудівної промисловості.

У 1930-ті роки О. Г. Ліберман брав участь в організації фахової підготовки з обліку виробництва в УРСР, на основі якої розробив методичну базу для ХТЕІ та інших спеціальних навчальних закладів[1].

В 1947 — 1950-х на чолі колективу вчених-економістів розгорнув широку програму досліджень, що охопили машинобудівні підприємства Харкова і Харківської області, створив науково-дослідну лабораторію економіки та планування машинобудівного виробництва Харківської ради народного господарства при Харківському інженерно-економічному інституті. За результатами досліджень сформулював пропозиції щодо реформи господарського механізму соціалістичної промисловості, які подав у вигляді доповідної записки в ЦК КПРС і виклав у статті «План, прибуток, премія» у газеті «Правда» від 9 вересня 1962 р. Взяв активну участь у розпочатій статтею загальносоюзній економічній дискусії та у розробці Економічної реформи 1965 року, що пов'язується з ім'ям Голови Ради Міністрів СРСР О. М. Косигіна.

Доктор економічних наук (1956), професор (1959).

В останні роки життя працював професором кафедри статистики та обліку Харківського державного університету ім. О. М. Горького.

Дружина Овсія Григоровича, піаністка і педагог Регіна Горовиць, була рідною сестрою всесвітньо відомого піаніста Володимира Горовиця.

Основні дати життя й творчості

[ред. | ред. код]
  • 1897, 2 жовтня — народився в м. Славута Волинської губернії.
  • 1915 — з відзнакою закінчив гімназію в м. Києві.
  • 1921–1923 — службовець Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції УРСР.
  • 1923–1929 — практикант Інституту праці Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції УРСР, завідувач лабораторією обліку й аналізу виробництва.
  • 1924, 1926 — у науковому відрядженні в Німеччині.
  • 1930–1941 — завідувач кафедрою економіки та організації машинобудівного виробництва Харківського інженерно-економічного інституту.
  • 1938–1939 — арештований органами НКВС за сфабрикованим обвинуваченням в шпигунстві і тероризмі, перебував під слідством.
  • 1939 — захистив дисертацію кандидата економічних наук.
  • 1941–1943 — службовець міністерства фінансів Киргизької РСР.
  • 1944–1946 — науковий співробітник науково-дослідного фінансового інституту (Москва).
  • 1947–1962 — завідувач кафедрою економіки та організації машинобудівного виробництва Харківського інженерно-економічного інституту.
  • 1956 — доктор економічних наук (тема дисертації «Шляхи підвищення рентабельності соціалістичних підприємств»).
  • 1962, 9 вересня — виступає зі статтею «План, прибуток, премія» у газеті «Правда».
  • 1962–1981 — професор кафедри статистики і обліку Харківського державного університету ім. А. М. Горького.
  • 1970 — публікує роботу «Економічні методи ефективності суспільного виробництва».
  • 1981, 11 листопада — помер у м. Харкові від наслідків інфаркту.

Твори

[ред. | ред. код]
  • «О методах учета производительности труда и эффективности рационализации» в соавторстве с Е. О. Шатан, 1929.
  • «Планирование промышленного производства и материальные стимулы его развития» («Коммунист».- 1956.- № 10).
  • «Об экономических рычагах выполнения плана промышленностью СССР» («Коммунист».- 1959.- № 1).
  • «План, прибыль, премия» («Правда».- 1962.- 9 сент.)
  • «Еще раз о плане, прибыли, премии» («Правда».- 1964.- 20 сент.)
  • «Экономические методы повышения эффективности общественного производства», 1970.
  • «Государственный бюджет в новых условиях хозяйствования», 1970.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Овсій Григорович Ліберман // Провідні вчені Харківського національного економічного університету / Під заг. ред. В. С. Пономаренка, М. О. Кизима. — Харків : Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2012. — С. 30-37. — 248 с. — ISBN 978-966-392-369-7.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • А. С. Аблов. Ліберман Овсій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 196. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  • В. С. Найдьонов. Ліберман Овсій Григорович [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  • Памяти Е. Г. Либермана // ЭКО: Экономика и организация промышленного производства.- 1983.- № 2.
  • Селиванов В. М., Богатир А. Е. Либерман Е. Г. // Економічна наука в Харківському університеті: Колективна монографія.- Х., 2005.
  • Нариси з історії Харківського національного економічного університету: Монографія / Д. Ю. Михайличенко, В. Є. Єрмаченко, О. А. Сахно, Під заг. ред. В. С. Пономаренка.- Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. — 326, CIV с. [1]
  • Харківський національний економічний університет: Досвід перетворень, 2000—2010 роки: Монографія / Під заг. ред. В. С. Пономаренка; Пономаренко В. С., Кизим М. О., Михайличенко Д. Ю., Афанасьєв М. В., Єрмаченко В. Є., Зима О. Г. — Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2010. — 424 с. [2]
  • Михайличенко Д. Ю. Создание коллектива учёных-экономистов под руководством проф. Е. Г. Либермана и его деятельность в 1947—1959 гг. (К вопросу о теоретической подготовке экономической реформы 1965 г.) // Історичні записки: Зб. наук. праць. — Вип. 10. — Луганськ, 2006. — С. 105—111.
  • Михайличенко Д. Ю. Всеукраинский институт труда и становление харьковской школы научного менеджмента (1921—1930 гг.) // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць / Гол. ред. В. М. Вашкевич. — К.: ВІР УАН, 2012. — Випуск 60 (№ 5). — С. 100—106. [3] [Архівовано 5 січня 2022 у Wayback Machine.]
  • Михайличенко Д. "Дело" Е.Г. Либермана: 1938–1939 гг. / Д. Михайличенко // Гілея: науковий вісник. - 2013. - № 75. - С. 88-90. [4]
  • Михайличенко Д. Ю. Недостигаемая эффективность: работы исследовательской группы Е. Г. Либермана на Харьковском машиностроительном заводе «Серп и Молот» (1925 1931 гг. ) // Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия: История. Политология. 2014. №8 (179). - С. 122-130. [5] [Архівовано 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]